аташе

Найнижчий ступінь службовця-дипломата; фахівець у певній галузі: а. військовий, культурний, торговельний.

Значення в інших словниках

1. аташе — аташе́ іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. аташе — Дорадник (посольський)  Словник чужослів Павло Штепа
3. аташе — невідм., ч. Фахівець-консультант з певного кола питань, напр. у військовій справі, торгівлі, при дипломатичному представництві. || Молодший дипломатичний ранг у міністерстві закордонних справ. Аташе-кейс — те саме, що дипломат (у 3 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. аташе — АТАШЕ́, невідм., ч. 1. Фахівець-консультант з певного кола питань, напр., у військовій справі, торгівлі, при дипломатичному представництві. Був він тільки аташе при одній з дипломатичних місій у Європі (А.  Словник української мови у 20 томах
5. аташе — аташе́ (франц. attache, букв. – прикріплений) 1. Молодший дипломатичний ранг співробітника дипломатичних представництв та відомств закордонних справ.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. Аташе — Аташе́ (фр.), не відм. (ч. р.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. аташе — АТАШЕ́, невідм., с. Фахівець-консультант з певного кола питань, напр. у військовій справі, торгівлі, при дипломатичному представництві. Був він тільки аташе при одній з дипломатичних місій у Європі (Крим.  Словник української мови в 11 томах
8. аташе — рос. атташе (фр. attache. букв. — прикріплений) — 1. Молодший дипломатичний ранг. 2. Службова особа дипломатичного складу в посольствах, місіях. 3. Представники не дипломатичних відомств, спеціалісти в певній галузі знань, які перебувають у відрядженні при посольствах чи місіях.  Eкономічна енциклопедія