аташе —
аташе́ іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
аташе —
Дорадник (посольський)
Словник чужослів Павло Штепа
аташе —
невідм., ч. Фахівець-консультант з певного кола питань, напр. у військовій справі, торгівлі, при дипломатичному представництві. || Молодший дипломатичний ранг у міністерстві закордонних справ. Аташе-кейс — те саме, що дипломат (у 3 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
аташе —
АТАШЕ́, невідм., ч. 1. Фахівець-консультант з певного кола питань, напр., у військовій справі, торгівлі, при дипломатичному представництві. Був він тільки аташе при одній з дипломатичних місій у Європі (А.
Словник української мови у 20 томах
аташе —
аташе́ (франц. attache, букв. – прикріплений) 1. Молодший дипломатичний ранг співробітника дипломатичних представництв та відомств закордонних справ.
Словник іншомовних слів Мельничука
аташе —
Найнижчий ступінь службовця-дипломата; фахівець у певній галузі: а. військовий, культурний, торговельний.
Універсальний словник-енциклопедія
аташе —
АТАШЕ́, невідм., с. Фахівець-консультант з певного кола питань, напр. у військовій справі, торгівлі, при дипломатичному представництві. Був він тільки аташе при одній з дипломатичних місій у Європі (Крим.
Словник української мови в 11 томах
аташе —
рос. атташе (фр. attache. букв. — прикріплений) — 1. Молодший дипломатичний ранг. 2. Службова особа дипломатичного складу в посольствах, місіях. 3. Представники не дипломатичних відомств, спеціалісти в певній галузі знань, які перебувають у відрядженні при посольствах чи місіях.
Eкономічна енциклопедія