гафель
га́фель
(голл. gaffel, букв. – вила)
1. Дерев’яний похилий брус, укріплений нижнім кінцем до щогли або стеньги. До Г. кріплять край косого вітрила.
2. Частина стовбура ясена або клена, з якої виробляють фанеру.
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука