митра
ми́тра
(від грец. μίτρα – східний капелюх)
1. Оздоблений прикрасами головний убір, який вище православне й католицьке духівництво одягало під час богослужіння, а середнє одержувало як нагороду.
2. В давнину – назва різних головних уборів.
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука