топаз

топа́з

(грец. τόπαξος)

мінерал класу силікатів, прозорий, безбарвний або з блакитним, жовтим, червонуватим відтінками. Дорогоцінний камінь.

Значення в інших словниках

1. топаз — топа́з 1 іменник чоловічого роду окремий кристал топа́з 2 іменник чоловічого роду мінерал  Орфографічний словник української мови
2. топаз — ТОПА́З, ч. 1. род. у. Мінерал із класу силікатів, звичайно прозорий, безколірний або блакитний, солом'яно-жовтий, червонуватий, окремі камені якого завдяки своїй красі використовуються як коштовні. Проаналізовано можливість використання включень (!...  Словник української мови у 20 томах
3. топаз — ч. 1》 род. -у. Мінерал із класу силікатів, звичайно прозорий, безколірний чи блакитний, солом'яно-жовтий, червонуватий, окремі камені використовуються як коштовні. 2》 род. -а. Один камінь, кристал цього мінералу. Димчастий топаз.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. топаз — Мінерал, флуоросилікат алюмінію; прозорі, звичайно жовті кристали т. використовують у ювелірній промисловості як благородне каміння; в Україні — на Волині.  Універсальний словник-енциклопедія
5. топаз — Топа́з, -зу; -па́зи, -зів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. топаз — ТОПА́З, ч. 1. род. у. Мінерал із класу силікатів, звичайно прозорий, безколірний або блакитний, солом’яно-жовтий, червонуватий, окремі камені якого завдяки своїй красі використовуються як коштовні. 2. род. а. Один камінь, кристал цього мінералу.  Словник української мови в 11 томах