Значення в інших словниках
-
балагурити —
балагу́рити дієслово недоконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
-
балагурити —
-рю, -риш, недок., розм., рідко. Говорити, розмовляти про щось весело, дотепно, пересипаючи мову жартами.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
балагурити —
БАЛАГУ́РИТИ, рю, риш, недок., розм., рідко. Говорити, розмовляти про щось весело, дотепно, пересипаючи мову жартами. Щось балагурили довгенько (І. Котляревський); Вони, сидячи на порожній бочці, балагурили далі (І. Франко); – Час дорогий... ніколи тут балагурити... (І. Чендей).
Словник української мови у 20 томах
-
балагурити —
балагу́рити довго розмовляти (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
балагурити —
див. говорити
Словник синонімів Вусика
-
балагурити —
БАЗІ́КАТИ розм. (багато, беззмістовно говорити; говорити, розмовляти про щось незначне, наістотне), РОЗБАЗІ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАТЯ́КАТИ зневажл., РОЗПАТЯ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАСТАЛА́КАТИ зневажл., ПАЩЕКУВА́ТИ зневажл., ГАЛДИ́КАТИ зневажл.
Словник синонімів української мови
-
балагурити —
БАЛАГУ́РИТИ, рю, риш, недок., розм., рідко. Говорити, розмовляти про щось весело, дотепно, пересипаючи мову жартами. Щось балагурили довгенько (Котл., І, 1952, 146); Вони, сидячи на порожній бочці, балагурили далі (Фр.
Словник української мови в 11 томах