балагурити
БАЛАГУ́РИТИ, рю, риш, недок., розм., рідко.
Говорити, розмовляти про щось весело, дотепно, пересипаючи мову жартами.
Щось балагурили довгенько (І. Котляревський);
Вони, сидячи на порожній бочці, балагурили далі (І. Франко);
– Час дорогий... ніколи тут балагурити... (І. Чендей).
Словник української мови (СУМ-20)