безпутство —
безпу́тство іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
безпутство —
-а, с. Безпутна поведінка, безпутне життя.
Великий тлумачний словник сучасної мови
безпутство —
БЕЗПУ́ТСТВО, а, с. Безпутна поведінка, безпутне життя. Хоч і бачив Чіпка таке безпутство – часом робилося йому противне таке життя й таке товариство – та заллє очі [горілкою] – мовчить...
Словник української мови у 20 томах
безпутство —
РОЗПУ́СТА (розпусний спосіб життя), РОЗПУ́ТСТВО, РОЗПУ́ЩЕНІСТЬ, РО́ЗПУСТ розм., БЕЗПУ́ТСТВО розм., БЕЗПУ́ТТЯ розм.; БЛУД заст., БЛУ́ДСТВО заст. (статева).
Словник синонімів української мови
безпутство —
БЕЗПУ́ТСТВО, а, с. Безпутна поведінка, безпутне життя. Хоч і бачив Чіпка таке безпутство — часом робилося йому противне таке життя й таке товариство — та заллє очі [горілкою] — мовчить… (Мирний, II, 1954, 193).
Словник української мови в 11 томах
безпутство —
Безпутство, -ва с. Безпутство. Напротив його безпутства поставив тут людей трудящих. К. Гр. Кв. 29.
Словник української мови Грінченка