безпутство

БЕЗПУ́ТСТВО, а, с. Безпутна поведінка, безпутне життя.

Хоч і бачив Чіпка таке безпутство — часом робилося йому противне таке життя й таке товариство — та заллє очі [горілкою] — мовчить… (Мирний, II, 1954, 193).

Значення в інших словниках

1. безпутство — безпу́тство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. безпутство — -а, с. Безпутна поведінка, безпутне життя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безпутство — Гультяйство, гультипацтво, лайдацтво, неробство, шалапуцтво  Словник чужослів Павло Штепа
4. безпутство — БЕЗПУ́ТСТВО, а, с. Безпутна поведінка, безпутне життя. Хоч і бачив Чіпка таке безпутство – часом робилося йому противне таке життя й таке товариство – та заллє очі [горілкою] – мовчить...  Словник української мови у 20 томах
5. безпутство — РОЗПУ́СТА (розпусний спосіб життя), РОЗПУ́ТСТВО, РОЗПУ́ЩЕНІСТЬ, РО́ЗПУСТ розм., БЕЗПУ́ТСТВО розм., БЕЗПУ́ТТЯ розм.; БЛУД заст., БЛУ́ДСТВО заст. (статева).  Словник синонімів української мови
6. безпутство — Безпу́тство, -ва, -ву, -вом  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. безпутство — Безпутство, -ва с. Безпутство. Напротив його безпутства поставив тут людей трудящих. К. Гр. Кв. 29.  Словник української мови Грінченка