безпутство
БЕЗПУ́ТСТВО, а, с.
Безпутна поведінка, безпутне життя.
Хоч і бачив Чіпка таке безпутство – часом робилося йому противне таке життя й таке товариство – та заллє очі [горілкою] – мовчить... (Панас Мирний);
Ще папа Григорій Перший, визначаючи тяжкість гріхів, на перше місце поставив .. гордість, а слідом за нею .. хтивість, безпутство (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)