безпутство
РОЗПУ́СТА (розпусний спосіб життя), РОЗПУ́ТСТВО, РОЗПУ́ЩЕНІСТЬ, РО́ЗПУСТ розм., БЕЗПУ́ТСТВО розм., БЕЗПУ́ТТЯ розм.; БЛУД заст., БЛУ́ДСТВО заст. (статева). — Тисячу разів гірша розпуста є між багачами, між панами, але ми не бачимо її, вона прикрита шовками, заслонена завісами (Мирослав Ірчан); Заробітків нема, а грошики пропили, чорт-ма, от вони, нічого робить, і схиляються на усяке самовольне розпутство (О. Стороженко); Якщо для одних секс став своєрідним спортом, то інші бачать у статевій розпущеності форму протесту проти суспільного регресу (з журналу); — Ні, доню, не йди, бо там наймають у строк, — раяла Горпина, — а в строку дівчата до розпусту всякого доходять (Л. Яновська); Хоч і бачив Чіпка таке безпутство — часом робилося йому противне таке життя й таке товариство — та заллє очі — мовчить (Панас Мирний); Сувора натура, загартована давнім злиденним життям, м'якшала: він тепер соромився свого давнього безпуття (Панас Мирний); — Хто там повірить, що там склалось, рідний батько тебе за блуд вижене з хижі (С. Скляренко); Вони зробили гріх, блудство (Словник Б. Грінченка).
Словник синонімів української мови