висячий

Вислий, завислий, звислий, навислий, обвислий, повислий, увислий, див. навісний

Значення в інших словниках

1. висячий — вися́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. висячий — -а, -е. Який висить, звисає. || Зробл. так, щоб висіти; підвісний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. висячий — ВИСЯ́ЧИЙ, а, е. Який висить, звисає. Часом пташка чіпляється ніжками на тоненькій висячій гіллячці (І. Нечуй-Левицький); // Зроблений так, щоб висіти; підвісний. При світлі, що падало ясно з висячої лампи, побачила я його ліпше (О.  Словник української мови у 20 томах
4. висячий — ПІДВІСНИ́Й (закріплений так, щоб висів), ВИСЯ́ЧИЙ рідше. Голос гримів так, що склянка у підвісному підстаканнику тонко співала (Д. Ткач); Вечоріло. Прокоша наказав запалити в школі висячу лампу (Ю. Збанацький).  Словник синонімів української мови
5. висячий — ВИСЯ́ЧИЙ, а, е. Який висить, звисає. Часом пташка чіпляється ніжками на тоненькій висячій гіллячці (Н.-Лев., І, 1956, 169); // Зробл. так, щоб висіти; підвісний. При світлі, що падало ясно з висячої лампи, побачила я його ліпше (Коб.  Словник української мови в 11 томах