Значення в інших словниках
-
вись —
-і, ж., поет. Простір на великій відстані від землі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вись —
ВИСЬ, і, ж., поет. Простір на великій відстані від землі. Нитки дощу сріблясті єднають землю й вись. Земля і небо в щасті жагучо обнялись (В. Сосюра); А жайворон несе дзвінку тривогу В небесну вись, в багрові хвилі хмар (М. Руденко); Задивився в вись – і падаєш (В. Стус).
Словник української мови у 20 томах
-
Вись —
Вись іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні
Орфографічний словник української мови
-
вись —
див. висота
Словник синонімів Вусика
-
вись —
ВИСОТА́ (простір на великій віддалі від землі), ВИСОЧИНА́, ВИСОЧІ́НЬ, ВИШИНА́, ВИСО́КІСТЬ, ПІДХМА́Р'Я перев. поет., ПІДНЕБЕ́ССЯ перев. поет., ВИСЬ поет., ПІДНЕБЕ́СНІСТЬ рідко. І сонця радіснеє коло світить нам буде з висоти (В. Сосюра); Настав вечір.
Словник синонімів української мови
-
вись —
ВИСЬ, і, ж., поет. Простір на великій відстані від землі. Нитки дощу сріблясті єднають землю й вись. Земля і небо в щасті жагучо обнялись (Сос., Солов. далі, 1957, 47); А жайворон несе дзвінку тривогу В небесну вись, в багрові хвилі хмар (Руд., Поезії, 1949, 212).
Словник української мови в 11 томах
-
вись —
Вись, -сі ж. Высь, высота, вышина. Будуть (снопи) возити, в стоги стожити, а в вись висити. Гол. II. 17.
Словник української мови Грінченка