Значення в інших словниках
-
виходець —
ви́ходець іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
виходець —
[виходеиц'] -х'ідз'ц'а, ор. -х'ідзцеим, м. (на) -х'ідзцеив'і/-х'ідз'ц'у, мн. -х'ідз'ц'і, -х'ідз'ц'іў
Орфоепічний словник української мови
-
виходець —
-хідця, ч. 1》 Людина, яка переселилася з іншої країни, краю, області і т. ін. 2》 Людина, що перейшла з одного соціального середовища до іншого. Виходець з того світу — покійник, який, за народним повір'ям, виходить із могили.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
виходець —
ВИ́ХОДЕЦЬ, хідця, ч. 1. Людина, яка переселилася з іншої країни, краю, області і т. ін. – Відкіль такі се гольтіпаки? Чи рибу з Дону везете? Чи, може, вихідці-бурлаки? (І. Котляревський); Для нього ..
Словник української мови у 20 томах
-
виходець —
ви́ходець з то́го сві́ту. Мрець. Вибрав я хороше місце, Досхочу міг надивитись На непевную забаву Виходців із того світу (Леся Українка); // Людина, яка лишається живою після тяжких випробувань (хвороби, тривалого бою, смертельної небезпеки і т. ін.).
Фразеологічний словник української мови
-
виходець —
ПЕРЕСЕЛЕ́НЕЦЬ (той, хто переселяється, переселився на нове місце проживання), ПЕРЕСЕ́ЛЕЦЬ, ІММІГРА́НТ (чужоземець, який переїхав до якоїсь країни); ЕМІГРА́НТ (той, хто залишив батьківщину і переселився в іншу країну); ВИ́ХОДЕЦЬ (перев.
Словник синонімів української мови
-
виходець —
ВИ́ХОДЕЦЬ, хідця, ч. 1. Людина, яка переселилася з іншої країни, краю, області і т. ін. — Відкіль такі се гольтіпаки? Чи рибу з Дону везете? Чи може вихідці-бурлаки? (Котл., І, 1952, 71); Для нього..
Словник української мови в 11 томах
-
виходець —
Ви́ходець, -дця м. Выходецъ. Котл. Ен. І. То не жива людина, то виходець з того світу. Мир. Пов. І. 121.
Словник української мови Грінченка