виходець
Ви́ходець, -дця
м. Выходецъ. Котл. Ен. І. То не жива людина, то виходець з того світу. Мир. Пов. І. 121.
Словник української мови ГрінченкаВи́ходець, -дця
м. Выходецъ. Котл. Ен. І. То не жива людина, то виходець з того світу. Мир. Пов. І. 121.
Словник української мови Грінченка