виходець
ви́ходець
-хідця, ч.
1》 Людина, яка переселилася з іншої країни, краю, області і т. ін.
2》 Людина, що перейшла з одного соціального середовища до іншого.
Виходець з того світу — покійник, який, за народним повір'ям, виходить із могили.
Великий тлумачний словник сучасної української мови