Значення в інших словниках
-
лихоліття —
лихолі́ття іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
лихоліття —
Лихі часи, лиха година, чорні дні; ПОБ. злигодні.
Словник синонімів Караванського
-
лихоліття —
див. біда; час
Словник синонімів Вусика
-
лихоліття —
[лиехоул’іт':а] -т':а, р. мн. -л'іт'
Орфоепічний словник української мови
-
лихоліття —
-я, с. Часи тяжкого лиха, бідування народу. || Лихо, бідування в такі часи.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
лихоліття —
ЛИХОЛІ́ТТЯ, я, с. Часи тяжкого лиха, бідування народу. Розказали кобзарі нам Про войни [війни] і чвари, Про тяжкеє лихоліття... Про лютії кари, Що ляхи нам завдавали (Т.
Словник української мови у 20 томах
-
лихоліття —
ЗЛИ́ГОДНІ мн. (великі життєві труднощі, тяжке життя), ЗНЕГО́ДИ мн., НЕГО́ДА перев. мн., НЕЗГО́ДА, ВИПРО́БУВАННЯ перев. мн., БІДУВА́ННЯ, ХУРТОВИ́НА підсил. розм., НЕЗГО́ДИНА діал., ЮДО́ЛЬ книж., заст.
Словник синонімів української мови
-
лихоліття —
Лихолі́ття, -ття, -ттю, -ттям
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
лихоліття —
ЛИХОЛІ́ТТЯ, я, с. Часи тяжкого лиха, бідування народу. Розказали кобзарі нам Про войни [війни] і чвари, Про тяжкеє лихоліття… Про лютії кари, Що ляхи нам завдавали (Шевч., II, 1963, 47); Після темної ночі, після лихоліття знову розцвітає життя (Донч.
Словник української мови в 11 томах
-
лихоліття —
Лихоліття, -тя с. Бѣдственное время, худыя времена. Як лихоліття було, то прийшов чужоземець татарин і ото вже на Вишгород б'є. ЗОЮР. І. 3. Росказали кобзарі нам про войни і чвари, про тяжкеє лихоліття, про лютії кари. Шевч. 365.
Словник української мови Грінченка