лихоліття

ЗЛИ́ГОДНІ мн. (великі життєві труднощі, тяжке життя), ЗНЕГО́ДИ мн., НЕГО́ДА перев. мн., НЕЗГО́ДА, ВИПРО́БУВАННЯ перев. мн., БІДУВА́ННЯ, ХУРТОВИ́НА підсил. розм., НЕЗГО́ДИНА діал., ЮДО́ЛЬ книж., заст., НЕВЗГОДИ́НА рідко; ЛИХОЛІ́ТТЯ (часи тяжкого лиха, бідування народу). Загартований життєвими злигоднями, поет розучився цінити все те, що давалося легко (О. Ільченко); Були труднощі, нестатки, всякі інші знегоди, та Василь Пожар продовжував освіту (С. Олійник); Довго думає Оксана весняної теплої зоряної ночі про свої негоди (Грицько Григоренко); Згорда поглядають вони довкола, певні в своїх силах, байдужі до всяких життєвих незгод (М. Коцюбинський); Убогій Марусі здавалось, що вже настав кінець її бідування (І. Нечуй-Левицький); І серця жар, і пломенистий зір Я пронесу у всяку хуртовину Всім недругам моїм наперекір (А. Малишко); Для оптимістів.. щезають дрібниці, незгодини та труднощі, невдачі.. (Уляна Кравченко); Вважав (Славко) себе.. переможцем над дотеперішніми життєвими невзгодинами (Лесь Мартович); Після лихоліття знову розцвітає життя (О. Донченко). — Пор. неща́стя, тру́днощі.

Значення в інших словниках

1. лихоліття — лихолі́ття іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. лихоліття — Лихі часи, лиха година, чорні дні; ПОБ. злигодні.  Словник синонімів Караванського
3. лихоліття — див. біда; час  Словник синонімів Вусика
4. лихоліття — [лиехоул’іт':а] -т':а, р. мн. -л'іт'  Орфоепічний словник української мови
5. лихоліття — -я, с. Часи тяжкого лиха, бідування народу. || Лихо, бідування в такі часи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. лихоліття — Лиховина, лихочас  Словник чужослів Павло Штепа
7. лихоліття — ЛИХОЛІ́ТТЯ, я, с. Часи тяжкого лиха, бідування народу. Розказали кобзарі нам Про войни [війни] і чвари, Про тяжкеє лихоліття... Про лютії кари, Що ляхи нам завдавали (Т.  Словник української мови у 20 томах
8. лихоліття — Лихолі́ття, -ття, -ттю, -ттям  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. лихоліття — ЛИХОЛІ́ТТЯ, я, с. Часи тяжкого лиха, бідування народу. Розказали кобзарі нам Про войни [війни] і чвари, Про тяжкеє лихоліття… Про лютії кари, Що ляхи нам завдавали (Шевч., II, 1963, 47); Після темної ночі, після лихоліття знову розцвітає життя (Донч.  Словник української мови в 11 томах
10. лихоліття — Лихоліття, -тя с. Бѣдственное время, худыя времена. Як лихоліття було, то прийшов чужоземець татарин і ото вже на Вишгород б'є. ЗОЮР. І. 3. Росказали кобзарі нам про войни і чвари, про тяжкеє лихоліття, про лютії кари. Шевч. 365.  Словник української мови Грінченка