лихоліття

Лихоліття, -тя

с. Бѣдственное время, худыя времена. Як лихоліття було, то прийшов чужоземець татарин і ото вже на Вишгород б'є. ЗОЮР. І. 3. Росказали кобзарі нам про войни і чвари, про тяжкеє лихоліття, про лютії кари. Шевч. 365.

Значення в інших словниках

1. лихоліття — лихолі́ття іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. лихоліття — Лихі часи, лиха година, чорні дні; ПОБ. злигодні.  Словник синонімів Караванського
3. лихоліття — див. біда; час  Словник синонімів Вусика
4. лихоліття — [лиехоул’іт':а] -т':а, р. мн. -л'іт'  Орфоепічний словник української мови
5. лихоліття — -я, с. Часи тяжкого лиха, бідування народу. || Лихо, бідування в такі часи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. лихоліття — Лиховина, лихочас  Словник чужослів Павло Штепа
7. лихоліття — ЛИХОЛІ́ТТЯ, я, с. Часи тяжкого лиха, бідування народу. Розказали кобзарі нам Про войни [війни] і чвари, Про тяжкеє лихоліття... Про лютії кари, Що ляхи нам завдавали (Т.  Словник української мови у 20 томах
8. лихоліття — ЗЛИ́ГОДНІ мн. (великі життєві труднощі, тяжке життя), ЗНЕГО́ДИ мн., НЕГО́ДА перев. мн., НЕЗГО́ДА, ВИПРО́БУВАННЯ перев. мн., БІДУВА́ННЯ, ХУРТОВИ́НА підсил. розм., НЕЗГО́ДИНА діал., ЮДО́ЛЬ книж., заст.  Словник синонімів української мови
9. лихоліття — Лихолі́ття, -ття, -ттю, -ттям  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. лихоліття — ЛИХОЛІ́ТТЯ, я, с. Часи тяжкого лиха, бідування народу. Розказали кобзарі нам Про войни [війни] і чвари, Про тяжкеє лихоліття… Про лютії кари, Що ляхи нам завдавали (Шевч., II, 1963, 47); Після темної ночі, після лихоліття знову розцвітає життя (Донч.  Словник української мови в 11 томах