Значення в інших словниках
-
меринос —
мерино́с 1 іменник чоловічого роду, істота вівця мерино́с 2 іменник чоловічого роду вовна
Орфографічний словник української мови
-
меринос —
-а, ч. 1》 Порода овець із довгою тонкою шерстю. || Вівця такої породи. 2》 Шерсть вівці такої породи; тканина з цієї шерсті.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
меринос —
МЕРИНО́С, ч. 1. род. а. Порода овець з довгою тонкою вовною. Велика була отара – тисяча овець, та не простих, панська порода – чистий меринос (О. Донченко); // Вівця такої породи.
Словник української мови у 20 томах
-
меринос —
МЕРИНО́С, а, ч. 1. Порода овець з довгою тонкою шерстю. Велика була отара — тисяча овець, та не простих, панська порода — чистий меринос (Донч., VI, 1957, 205); // Вівця такої породи.
Словник української мови в 11 томах