Значення в інших словниках
-
наводчик —
наво́дчик іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
наводчик —
-а, ч. Те саме, що навідник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
наводчик —
НАВО́ДЧИК¹, а, ч. Те саме, що навідни́к. Наводчики розуміють мене; беруть прямий приціл (Л. Смілянський); Ніяких відхилень. Крім того, уважно дивись, щоб наводчики. заметушившись, не перебріхували. Щоразу сам перевіряй установки (О.
Словник української мови у 20 томах
-
наводчик —
НАВО́ДЧИК, а, ч. 1. Боєць, який наводить гармату і т. ін. на ціль. Чудовий-таки наводчик був Семен, Гончаренко! — рідко який снаряд не попадав у ціль (Головко, І, 1957, 288); Наводчики розуміють мене; беруть прямий приціл (Сміл., Сад, 1952, 90).
Словник української мови в 11 томах