навряд —
навря́д прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
навряд —
пр., прв. навряд чи; сумнівно, щоб, годі повірити, що, з. троха лиш.
Словник синонімів Караванського
навряд —
присл. Маловірогідно, сумнівно.
Великий тлумачний словник сучасної мови
навряд —
НАВРЯ́Д, част. модальн., зі сл. ч и. Уживається для вираження сумніву у вірогідності, ймовірності висловленого певним членом речення. Петро Федорович закрив очі. Чи то сон був, чи мана його?...
Словник української мови у 20 томах
навряд —
НАВРЯ́Д част. (ужив. для вираження сумніву в тому, про що говориться); НАВРЯ́Д ЧИ присл., ЛЕ́ДВЕ ЧИ присл. Отоді, як прийде (Чіпка), я йому й віддам жито ... Та й то навряд!...
Словник синонімів української мови
навряд —
Навря́д, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
навряд —
НАВРЯ́Д, присл. Мало достовірно, сумнівно. Петро Федорович закрив очі. Чи то сон був, чи мана його? Навряд чи сон, — бо Петро Федорович кинувся, мов опечений (Мирний, І, 1954, 342); Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні (Довж., І, 1958, 69).
Словник української мови в 11 томах
навряд —
Навря́д нар. Едва-ли, врядъ-ли. Навряд, чи є в Кузьми гроші. Ном. № 5617.
Словник української мови Грінченка