Значення в інших словниках
-
ополонка —
ополо́нка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
ополонка —
ОПОЛОНКА – ОПОЛОНИК Ополонка. Отвір, прорубаний або який утворився в кризі замерзлої водойми. Орися усміхнулася, прорубала ополонку і заходилася виполіскувати шмаття (Григорій Тютюнник); Вода в Бузі холодна-холодна.
Літературне слововживання
-
ополонка —
(природна) пролиз, пролизень, опар; (для дихання риби) продухвина, продуховина; полонка.
Словник синонімів Караванського
-
ополонка —
[ополонка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок
Орфоепічний словник української мови
-
ополонка —
-и, ж. Отвір, прорубаний у кризі замерзлої водойми. || Незамерзлий отвір або ділянка крижаного поля водойми, вкрита водою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ополонка —
ОПОЛО́НКА, и, ж. Отвір, прорубаний у кризі замерзлої водойми. У яру гребля, верби вряд, Ставок під кригою в неволі І ополонка – воду брать... (Т.
Словник української мови у 20 томах
-
ополонка —
хоч в ополо́нку. Немає ніякого виходу, дуже погано; безвихідь. Кого було Василь Семенович “подарує” ласкою — той немов виросте… А на кого Василь Семенович гнів положить,— прямо хоч в ополонку… (Панас Мирний). кра́ще в ополо́нку голово́ю.
Фразеологічний словник української мови
-
ополонка —
ОПОЛО́НКА (незамерзлий отвір або ділянка крижаного поля водойми, вкрита водою), ПОЛО́НКА, О́ПАР діал. Поміж більшими крижинами були ополонки, лід іще рухався (О. Ільченко); Обходиш їх, ті ями зимувальні, плішнею пробиваєш опарі (І. Гончаренко).
Словник синонімів української мови
-
ополонка —
Ополо́нка, -нки, -нці, -ло́нки, -ло́нок
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
ополонка —
ОПОЛО́НКА, и, ж. Отвір, прорубаний у кризі замерзлої водойми. У яру гребля, верби вряд, Ставок під кригою в неволі І ополонка — воду брать… (Шевч.
Словник української мови в 11 томах