Значення в інших словниках
-
перемучений —
перему́чений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
перемучений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до перемучити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
перемучений —
ПЕРЕМУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до перему́чити. Але Мазепа не дожив до сього: зломлений, перемучений всякими трівогами, непевний свого житя (М.
Словник української мови у 20 томах
-
перемучений —
ПЕРЕМУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перему́чити. Якби не здригалося іноді тіло її перемучене, була б це мертва постать (Гр., І, 1963, 384); Матвій, як усі, скотився, перемучений до краю.
Словник української мови в 11 томах