Орфографічний словник української мови

перемучений

перему́чений

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. перемучений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до перемучити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. перемучений — див. змучений  Словник чужослів Павло Штепа
  3. перемучений — ПЕРЕМУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до перему́чити. Але Мазепа не дожив до сього: зломлений, перемучений всякими трівогами, непевний свого житя (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. перемучений — ПЕРЕМУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перему́чити. Якби не здригалося іноді тіло її перемучене, була б це мертва постать (Гр., І, 1963, 384); Матвій, як усі, скотився, перемучений до краю.  Словник української мови в 11 томах