перемучений

перему́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до перемучити.

Значення в інших словниках

1. перемучений — перему́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. перемучений — див. змучений  Словник чужослів Павло Штепа
3. перемучений — ПЕРЕМУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до перему́чити. Але Мазепа не дожив до сього: зломлений, перемучений всякими трівогами, непевний свого житя (М.  Словник української мови у 20 томах
4. перемучений — ПЕРЕМУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перему́чити. Якби не здригалося іноді тіло її перемучене, була б це мертва постать (Гр., І, 1963, 384); Матвій, як усі, скотився, перемучений до краю.  Словник української мови в 11 томах