Значення в інших словниках
-
погожий —
пого́жий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
погожий —
див. ПОГІДНИЙ; (- воду) свіжий, чистий; (вітер) ходовий; (- долю) П. щасливий, безтурботний.
Словник синонімів Караванського
-
погожий —
див. безхмарний
Словник синонімів Вусика
-
погожий —
-а, -е. 1》 Ясний, теплий, сонячний (про погоду, пору дня, року і т. ін.). 2》 Свіжий, чистий (про воду, повітря і т. ін.). || перен., поет. Наповнений свіжою, чистою водою. || Сприятливий, попутний (про вітер). 3》 перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
погожий —
Пого́жий, -жа, -же
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
погожий —
ПОГО́ЖИЙ, а, е. 1. Ясний, теплий, сонячний (про погоду, пору дня, року і т. ін.). Вийшов я з села ранком погожим і свіжим (Марко Вовчок); На схід сонця квітнуть рожі: Будуть дні погожі (П. Тичина). 2. Свіжий, чистий (про воду, повітря і т. ін.).
Словник української мови у 20 томах
-
погожий —
ПОПУ́ТНИЙ (який пересувається в одному напрямку з кимсь), ПОДОРО́ЖНІЙ, ХОДОВИ́Й, ПОГО́ЖИЙ (про вітер). Я підніс руку, й машина слухняно зупинилась, хоч попутний транспорт, як правило, зупиняється рідко (Є.
Словник синонімів української мови
-
погожий —
ПОГО́ЖИЙ, а, е. 1. Ясний, теплий, сонячний (про погоду, пору дня, року і т. ін.). Вийшов я з села ранком погожим і свіжим (Вовчок, VI, 1956, 229); На схід сонця квітнуть рожі: Будуть дні погожі (Тич., І, 1957, 20); *Образно.
Словник української мови в 11 томах
-
погожий —
Пого́жий, -а, -е 1) Ясный, чистый, свѣтлый. Не погожа в ставу вода, — летять (утенята) до криниці. Чуб. V. 169. З погожої криниченьки коня напувати. Грин. III. 689. Погожий сояшний день. К. ЧР. II. 41. 2) Благопріятный, попутный (о вѣтрѣ). Погожий вітер дме.
Словник української мови Грінченка