Значення в інших словниках
-
сундук —
сунду́к іменник чоловічого роду розм.
Орфографічний словник української мови
-
сундук —
СУНДУ́К, а́, ч., розм. Те саме, що скри́ня. – Якийсь чоловік, чорний, високий, правиться коло сундука з грішми (Панас Мирний); До Харкова під'їжджали вночі. Улас, присівши на сундуці, з острахом вглядався у море вогнів, що мерехтіли на горизонті (Григорій Тютюнник).
Словник української мови у 20 томах
-
сундук —
-а, ч., розм. Те саме, що скриня.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
сундук —
СКРИ́НЯ (великий ящик з кришкою для зберігання одягу, коштовних предметів тощо), РУНДУ́К, СУНДУ́К розм., ШАФА́РНЯ діал.
Словник синонімів української мови
-
сундук —
СУНДУ́К, а́, ч., розм. Те саме, що скри́ня. — Якийсь чоловік, чорний, високий, правиться коло сундука з грішми (Мирний, IV, 1955, 189); До Харкова під’їжджали вночі. Улас, присівши на сундуці, з острахом вглядався у море вогнів, що мерехтіли на горизонті (Тют., Вир, 1964, 53).
Словник української мови в 11 томах