Значення в інших словниках
-
тире —
тире́ іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
тире —
ТИРЕ́, невідм., с. 1. Розділовий знак, що має форму прямої горизонтальної риски (-). Мотивування чи попередження може передаватися на письмі замість двокрапки також і знаком тире (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
тире —
невідм., с. 1》 Розділовий знак, що має форму прямої горизонтальної риски ( — ). 2》 Знак такої форми в азбуці Морзе, а також звуковий сигнал, що відповідає цьому знакові.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
тире —
ТИРЕ́, невідм., с. 1. Розділовий знак, що має форму прямої горизонтальної риски (-). Мотивування чи попередження може передаватися на письмі замість двокрапки також і знаком тире (Худ. чит.., 1955, 117).
Словник української мови в 11 томах