узда —
узда́ іменник жіночого роду вуздечка * Але: дві, три, чотири узди́ рідко
Орфографічний словник української мови
узда —
[узда] узди, д. і м. уз'д'і
Орфоепічний словник української мови
узда —
УЗДА́, и́, ж., рідко. Те саме, що вузде́чка. Не раз безсонному здається Серед тяжких душевних мук, Що підо мною кінь несеться, Й узда висковзується з рук (І.
Словник української мови у 20 томах
узда —
-и, ж., рідко. Те саме, що вуздечка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
узда —
ВУЗДЕ́ЧКА (частина збруї коня — ремені з вудилами, що надіваються на голову), ГНУЗДЕ́ЧКА, ВУЗДА́ рідше, ГНУЗДА́ рідко, УЗДА́ рідше, УЗДЕ́ЧКА рідше, КАНТА́Р діал., КАНТА́РКА (КАНТА́РОК) діал.
Словник синонімів української мови
узда —
УЗДА́, и́, ж., рідко. Те саме, що вузде́чка. Не раз безсонному здається Серед тяжких душевних мук, Що підо мною кінь несеться, Й узда висковзується з рук (Фр.
Словник української мови в 11 томах
узда —
Узда, -ди ж. = вузда. Пропав кінь і узду кинь. Ном. № 9823.
Словник української мови Грінченка