Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
Значення в інших словниках
глей —
глей іменник чоловічого роду мул
Орфографічний словник української мови
глей —
-ю, ч. 1》 Пластична глина (здебільшого гончарна) сизого, червоного та інших кольорів. 2》 Те саме, що намул.
Великий тлумачний словник сучасної мови
глей —
ГЛЕЙ, ю, ч. 1. Пластична глина (здебільшого гончарна) сизого, червоного та ін. кольорів. Щодня підмазувала [Маланка] комин та підводила червоним глеєм припічок (М.
Словник української мови у 20 томах
глей —
ГЛИ́НА (гірська порода, яка з водою утворює пластичну масу), СКУДЕ́ЛЬ заст.; ПОБІ́Л, ПОБІ́ЛКА (біла); МАСЛЯ́НКА (жирна біла); КАОЛІ́Н книжн., ГЛИ́НКА розм. (вогнетривка біла); ГЛЕЙ (пластична сірого, червоного або інших кольорів).
Словник синонімів української мови
глей —
Глей, гле́ю, гле́єві, гле́єм ґлей і звич. глей, -ле́ю, гле́єві
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
глей —
ГЛЕЙ¹, ю, ч. 1. Пластична глина (здебільшого гончарна) сизого, червоного та ін. кольорів. Щодня підмазувала [Маланка] комин та підводила червоним глеєм припічок (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
глей —
Глей, глею м. 1) Клейкая, влажная глина. Глей червоний. Вас. 177. 2) Илъ. (Гуси) таскають грязь і глей зо дна да мажуть лебедя, щоб пірря посіріло. ум. глейок.
Словник української мови Грінченка