притикати

Крім прямого значення, ще в розумінні: докоряти, дорікати [II]

Значення в інших словниках

1. притикати — притика́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. притикати — -аю, -аєш, недок., приткнути, -ну, -неш, док., перех., розм. 1》 перев. чим. Простромлюючи чимсь, закріплювати у певному положенні, притискати що-небудь до чогось. || Убивати або ранити, проколюючи чим-небудь гострим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. притикати — ПРИТИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИТКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що, розм. 1. перев. чим. Простромлюючи чимось, закріплювати в певному положенні, притискати що-небудь до чогось.  Словник української мови у 20 томах
4. притикати — МЕЖУВА́ТИ (бути територіально суміжним; мати спільну межу, кордон), ГРАНИ́ЧИТИ, МЕЖУВА́ТИСЯ, ПРИМИКА́ТИ, ПРИЛЯГА́ТИ, ПРИГОРТА́ТИСЯ розм., ПРИТИКА́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
5. притикати — ПРИТИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИТКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., розм. 1. перев. чим. Простромлюючи чимсь, закріплювати у певному положенні, притискати що-небудь до чогось.  Словник української мови в 11 томах
6. притикати — I. Притика́ти, -ка́ю, -єш сов. в. приткати, -тчу, -тче́ш, гл. Притыкать, приткать, выткать еще нѣкоторое количество. --------------- II. Притика́ти, -ка́ю, -єш сов. в. приткнути, -кну, -не́ш, гл. 1) = пристромлювати, пристромити. Драг. 207. 2) Только сов.  Словник української мови Грінченка