травити
Трави́ти:
— (силу): з'їдати [V]
— поїдати [1,X]
зжирати (переносн.), От тим то травить мене горе жалом мідним. [Звн 268]; травила мене жага і дні і ночі, [Звн 340]; [ВЛ]
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана ФранкаТрави́ти:
— (силу): з'їдати [V]
— поїдати [1,X]
зжирати (переносн.), От тим то травить мене горе жалом мідним. [Звн 268]; травила мене жага і дні і ночі, [Звн 340]; [ВЛ]
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка