травити
трави́ти 1
дієслово недоконаного виду
обробляти поверхню розчином кислот
трави́ти 2
дієслово недоконаного виду
засвоювати впроцесі травлення; перетравлювати
трави́ти 3
дієслово недоконаного виду
потроху відпускати канат або снасть
Орфографічний словник української мови