Значення в інших словниках
-
чудесниця —
ЧУДЕ́СНИЦЯ, і, ж., заст., розм. Жін. до чуде́сник. * У порівн. В ставі полощуться золоті зірки небесні, немов чудесниці-русалки (І. Франко); // у функції прикладки. Теж мені – ця хімія.
Словник української мови у 20 томах
-
чудесниця —
чуде́сниця іменник жіночого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
-
чудесниця —
-і, ж., заст., розм. Жін. до чудесник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
чудесниця —
ЧУДЕ́СНИЦЯ, і, ж., заст., розм. Жін до чуде́сник. *У порівн. В ставі полощуться золоті зірки небесні, немов чудесниці-русалки (Фр., VIII, 1952, 214).
Словник української мови в 11 томах