Великий тлумачний словник сучасної мови

чудесниця

чуде́сниця

-і, ж., заст., розм.

Жін. до чудесник.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. чудесниця — Чарівниця [IV]  Словник з творів Івана Франка
  2. чудесниця — ЧУДЕ́СНИЦЯ, і, ж., заст., розм. Жін. до чуде́сник. * У порівн. В ставі полощуться золоті зірки небесні, немов чудесниці-русалки (І. Франко); // у функції прикладки. Теж мені – ця хімія.  Словник української мови у 20 томах
  3. чудесниця — чуде́сниця іменник жіночого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
  4. чудесниця — ЧУДЕ́СНИЦЯ, і, ж., заст., розм. Жін до чуде́сник. *У порівн. В ставі полощуться золоті зірки небесні, немов чудесниці-русалки (Фр., VIII, 1952, 214).  Словник української мови в 11 томах