Значення в інших словниках
-
баламутний —
баламу́тний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
баламутний —
-а, -е. 1》 рідко. Неспокійний, каламутний. 2》 Бентежний, непокірливий. || Який викликає неспокій, тривогу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
баламутний —
БАЛАМУ́ТНИЙ, а, е, розм. 1. рідко. Неспокійний, каламутний. Налетіли баламутні хмари, закрили жар-птицю (Л. Дмитерко); * Образно. В голові баламутний хаос (Іван Ле і О. Левада). 2. Бентежний, непокірливий.
Словник української мови у 20 томах
-
баламутний —
див. задерикуватий; непокірний
Словник синонімів Вусика
-
баламутний —
КАЛАМУ́ТНИЙ (про воду та іншу рідину — не прозорий, не чистий), МУТНИ́Й розм., БАЛАМУ́ТНИЙ розм.; СКОЛО́ЧЕНИЙ, ЗБАЛАМУ́ЧЕНИЙ розм. (який утратив прозорість). Понад Дністром іде вночі Козак. І дивиться йдучи На каламутну темну воду (Т.
Словник синонімів української мови
-
баламутний —
БАЛАМУ́ТНИЙ, а, е. 1. рідко. Неспокійний, каламутний. Налетіли баламутні хмари, закрили жар-птицю (Дмит., Наречена, 1959, 159); *Образно. В голові баламутний хаос (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 14). 2. Бентежний, непокірливий.
Словник української мови в 11 томах
-
баламутний —
Баламутний, -а, -е 1) Мутный, нечистый (о жидкостяхъ), то же, что и каламутний. 2) Непокойный, тревожащій.
Словник української мови Грінченка