Значення в інших словниках
-
бурхливий —
(про неспокійний плин води) бурливий, розбурханий, нуртуючий, (про воду, яка вирує) буйний, розбушований, вируючий, кипучий, (про час) буремний, полум'яний.
Словник синонімів Полюги
-
бурхливий —
бурхли́вий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
бурхливий —
БУРЕМНИЙ; (вітер) буйний; (- радість) палкий; (розвій) нестримний.
Словник синонімів Караванського
-
бурхливий —
[бурхливией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і
Орфоепічний словник української мови
-
бурхливий —
-а, -е. 1》 Який бурхає, бушує. 2》 перен. Сповнений подій, хвилювань; неспокійний. 3》 перен. Який виявляється з великою силою; дуже сильний, палкий (про почуття та їх вираження). 4》 Дуже швидкий; нестримний (про розвиток, зростання чого-небудь).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
бурхливий —
БУРХЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який бурхає, бушує. Жде спрагла земля плодотворної зливи, І вітер над нею гуляє бурхливий (І. Франко); Над тим бурхливим морем .. лунав протяглий жалібний спів (М.
Словник української мови у 20 томах
-
бурхливий —
див. запальний
Словник синонімів Вусика
-
бурхливий —
БУРХЛИ́ВИЙ (про море, потік, річку і т. ін.), БУ́РНИЙ рідше, БУРЛИ́ВИЙ, БУРЕ́МНИЙ рідше, БУ́ЙНИЙ поет., ЗБУ́РЕНИЙ, РОЗБУ́РХАНИЙ, РОЗБУШО́ВАНИЙ рідше, РОЗБУЯ́ЛИЙ рідше, ЗБУНТО́ВАНИЙ підсил. поет.
Словник синонімів української мови
-
бурхливий —
БУРХЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який бурхає, бушує. Жде спрагла земля плодотворної зливи, І вітер над нею гуляє бурхливий (Фр., X, 1954, 10); Над тим бурхливим морем.. лунав протяглий жалібний спів (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
-
бурхливий —
Бурхливий, -а, -е Бурный, бушующій, стремительный. Де взялася бурхливая хвиля, од бережка човничок одбила. Чр. 42.
Словник української мови Грінченка