Значення в інших словниках вандри — ва́ндри множинний іменник мандри діал. Орфографічний словник української мови вандри — -ів, мн., зах. Мандри. Великий тлумачний словник сучасної мови вандри — ВА́НДРИ, ів, мн., діал. Мандри. Як я почувся в силі, то відправився у вандри (з переказу). Словник української мови у 20 томах вандри — ва́ндри 1. → вандер ◊ йти на ва́ндри 1. вирушати в мандрівку, подорож (ст) 2. іти в невизначеному напрямкові; прогулюватися без мети (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт вандри — ВА́НДРИ, ів, мн., діал. Мандри. Словник української мови в 11 томах вандри — Вандри, -рів м. мн. Мандри. Желех. На вандри сі пустив. Фр. Пр. 135. Словник української мови Грінченка