вельзевул

Вельзеву́л, -ла, -лові

Значення в інших словниках

1. вельзевул — вельзеву́л іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. Вельзевул — А, ч. У християнських уявленнях демонічна істота. На вітрі струмує осика і сяєвом сходить цвинтарним (защедра щопта Вельзевула твій тойсвіт підносить до уст).  Словник поетичної мови Василя Стуса
3. вельзевул — -а, ч. У ранньохристиянській релігії – володар демонів, диявол.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вельзевул — див. чорт  Словник синонімів Вусика
5. вельзевул — вельзеву́л (семіт. ба’ал зебуб, букв. – господар мух) у ранньохристиянській релігії володар демонів, диявол.  Словник іншомовних слів Мельничука