вистигати —
вистига́ти 1 дієслово недоконаного виду охолоджуватися — про страву тощо вистига́ти 2 дієслово недоконаного виду дозрівати — про рослини; визрівати — про думки тощо вистига́ти 3 дієслово недоконаного виду встигати
Орфографічний словник української мови
вистигати —
I -ає, недок., вистигнути і вистигти, -гне; мин. ч. вистиг, -ла, -ло; док. Ставати холоднішим, холодним, втрачати тепло; охолоджуватися. II -аю, -аєш, недок., вистигнути і вистигти, -гну, -гнеш; мин. ч. вистиг, -ла, -ло; док.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вистигати —
ВИСТИГА́ТИ¹, а́є, недок., ВИ́СТИГНУТИ, ВИ́СТИГТИ, гне; мин. ч. ви́стиг, ла, ло; док. Ставати холоднішим, холодним, втрачати тепло; охолоджуватися. Недоїдки риби вистигали на столі (М.
Словник української мови у 20 томах