вистигати
вистига́ти
I -ає, недок., вистигнути і вистигти, -гне; мин. ч. вистиг, -ла, -ло; док.
Ставати холоднішим, холодним, втрачати тепло; охолоджуватися.
II -аю, -аєш, недок., вистигнути і вистигти, -гну, -гнеш; мин. ч. вистиг, -ла, -ло; док.
1》 Ставати цілком стиглим (про злаки, овочі й т. ін.); дозрівати.
2》 перен. Остаточно оформлюватися (про думку, рішення й т. ін.); визрівати.
3》 заст. Встигати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови