Словник синонімів української мови

вистигати

ХОЛО́НУТИ (втрачаючи тепло, поступово ставати холодним, холоднішим), ОХОЛО́ДЖУВАТИСЯ, ВИХОЛО́ДЖУВАТИСЯ, ВИХОЛОНЯ́ТИ, ЧА́ХНУТИ, ПРОЧАХА́ТИ, ВИЧАХА́ТИ, СТИ́ГНУТИ, ВИСТИГА́ТИ, ЗАСТИГА́ТИ, ОСТИГА́ТИ, ПРОСТИГА́ТИ, НАСТИГА́ТИ, ПЕРЕСТИГА́ТИ, ОСТУ́ДЖУВАТИСЯ, ХОЛОДІ́ТИ, ДУБІ́ТИ (про щось зварене — втрачаючи тепло, ставати твердим); НАХОЛО́ДЖУВАТИСЯ (перев. про приміщення). — Док.: захоло́нути, охоло́нути, прохолонути (прохоло́ти), похоло́нути (похоло́ти), схоло́нути, охолоди́тися, ви́холодитися, ви́холонути, ви́чахнути (ви́чахти), зача́хнути, проча́хнути (проча́хти), засти́гнути (засти́гти), вистигти (вистигнути), остигнути (остигти), простигнути (простигти), насти́гнути (настигти), перести́гнути, остуди́тися, захолоді́ти, охолодіти, схолодні́ти, задубі́ти, нахолоди́тися, нахоло́нути. Склянка чаю холола перед ним (М. Коцюбинський); Повітря над морем охолоджується швидше, ніж вода (М. Трублаїні); Тісто то не любить, коли рипають двері й вихолоджується горниця (Ю. Яновський); (Пані Люба:) Вечеря давно чахне на столі, а до неї ніхто й не доторкнувся (С. Васильченко); — А тепер їж. І хутенько. Бо прочахне (Ю. Бедзик); Микола.. кликав (хлопців), повідомляв, що чай вистигає (Ю. Збанацький); (Крістабель:) Страва стигне (Леся Українка); Кошик пішов повільними кроками вздовж канави, де подзюркувала гаряча вода, яка тут же остигала (П. Автомонов); А ворог мертвий холодіє, Втікає криця півжива (М. Стельмах); Бараболя з юшкою задубіла в холодній печі, а Гната не було (М. Коцюбинський).

ВИЗРІВА́ТИ (остаточно оформлюватися — про думки, рішення тощо), ДОЗРІВА́ТИ, ВИСТИГА́ТИ, ДОСТИГА́ТИ. — Док.: ви́зріти, дозрі́ти, ви́стигнути, ви́стигти, дости́гти, дости́гнути. В його (Довбушевій) голові уже визрівали плани нових походів (В. Гжицький); У відлюдній тишині мислі мої.. дозрівали і кріпилися (І. Франко); Коли через два дні підвівся, в нього вистигло рішення (Л. Смілянський); Думка ця достигла і скристалізувалася за секунду (Ірина Вільде).

I. СТИ́ГНУТИ (про плоди рослин — досягти зрілості), ДОСТИГА́ТИ, ЗРІ́ТИ, ДОЗРІВА́ТИ, СПІ́ТИ, ДОСПІВА́ТИ, ВИСТИГА́ТИ, ВИЗРІВА́ТИ, ВИСПІВА́ТИ, ПОСПІВА́ТИ, НАСТИГА́ТИ, ПОСТИГА́ТИ розм., НАСПІВА́ТИ розм., СПІЛІ́ТИ розм., ДОСТО́ЮВАТИ розм.; ПРИСТИГА́ТИ розм., ПРИСПІВА́ТИ розм. (ставати майже стиглим); НАЛИВА́ТИСЯ (також із сл. соком); НАБРО́ЩУВАТИСЯ (про колоски); ДОХО́ДИТИ, ВЛЕ́ЖУВАТИСЯ (УЛЕ́ЖУВАТИСЯ) (про фрукти, овочі — перев. після збору). — Док.: дости́гнути, дости́гти, дозрі́ти, доспі́ти, ви́стигнути, ви́стигти, ви́зріти, ви́спіти, поспі́ти, насти́гнути, насти́гти, пости́гнути, пости́гти, наспі́ти, досто́яти, присти́гнути, присти́гти, приспі́ти (приспі́нути), нали́тися, набрости́тися, дійти́, вле́жатися (уле́жатися). Прохожий спиниться послухати, як я Тут награю в ті дні, як стигнуть виногрона (М. Зеров); Починалась косовиця та грабовиця, а тим часом достиг і ранній ячмінь (І. Нечуй-Левицький); Зріють вишні і черешні (В. Сосюра); Навколо дозрівало жито (Ю. Збанацький); Коли ж виспіє садовина, то Роман і не вилазить звідтіля од ранку до ночі (С. Васильченко); Наливаються хліба, а там і озирнутись не встигнеш, настигнуть жнива (О. Донченко); Слава Богу, у нас в цьому році і хліб є, і сало, і молоко. Вишні он скоро приспіють (Григорій Тютюнник); У ячмені колос набростився (Словник Б. Грінченка); Вересень заповідається теплий і сухий.. Дійдуть помідори, соняшники, квасоля (Ірина Вільде).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. вистигати — вистига́ти 1 дієслово недоконаного виду охолоджуватися — про страву тощо вистига́ти 2 дієслово недоконаного виду дозрівати — про рослини; визрівати — про думки тощо вистига́ти 3 дієслово недоконаного виду встигати  Орфографічний словник української мови
  2. вистигати — Холонути, простигати, вихолоджуватися, охолоджуватися, вихолоняти; (- плоди) виспівати, визрівати, достигати, дозрівати.  Словник синонімів Караванського
  3. вистигати — I -ає, недок., вистигнути і вистигти, -гне; мин. ч. вистиг, -ла, -ло; док. Ставати холоднішим, холодним, втрачати тепло; охолоджуватися. II -аю, -аєш, недок., вистигнути і вистигти, -гну, -гнеш; мин. ч. вистиг, -ла, -ло; док.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вистигати — ВИСТИГА́ТИ¹, а́є, недок., ВИ́СТИГНУТИ, ВИ́СТИГТИ, гне; мин. ч. ви́стиг, ла, ло; док. Ставати холоднішим, холодним, втрачати тепло; охолоджуватися. Недоїдки риби вистигали на столі (М.  Словник української мови у 20 томах
  5. вистигати — див. рости  Словник синонімів Вусика
  6. вистигати — Вистига́ти, -га́ю, -га́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. вистигати — ВИСТИГА́ТИ¹, а́є, недок., ВИ́СТИГНУТИ і ВИ́СТИГТИ, гне; мин. ч. ви́стиг, ла, ло; док. Ставати холоднішим, холодним, втрачати тепло; охолоджуватися. Недоїдки риби вистигали на столі (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах