Значення в інших словниках
-
двійний —
двійни́й прикметник діал.
Орфографічний словник української мови
-
двійний —
-а, -е, діал. Подвійний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
двійний —
ПОДВІ́ЙНИЙ (який складається з двох однакових або подібних частин), ДВОЇ́СТИЙ, ДВІЙЧАСТИЙ, ПОДВО́ЄНИЙ, БІНА́РНИЙ спец., книжн., ДВІЙНИ́Й розм. В молодички подвійне підборіддя — воно розкішне, випещене, наче аж припудрене білим густим пушком (Є.
Словник синонімів української мови
-
двійний —
ДВІЙНИ́Й, а́, е́, діал. Подвійний. Усадьба двійна, бо двоє господарств у однім подвір’ї (Кучер, Прощай.., 1957, 387).
Словник української мови в 11 томах
-
двійний —
Двійний, -а, -е 1) Двойной. Двійна китайка. 2) Двухстворчатый. ум. двійнесенький.
Словник української мови Грінченка