Значення в інших словниках докінчити — докінчи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови докінчити — див. докінчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови докінчити — ЗАКІ́НЧИ́ТИ (довести що-небудь до кінця, до завершення), КІНЧИ́ТИ, СКІНЧИ́ТИ, ПОКІНЧИ́ТИ, ДОКІНЧИ́ТИ, ЗАВЕРШИ́ТИ, ДОВЕРШИ́ТИ, ВИ́ВЕРШИТИ, ПОВЕРШИ́ТИ розм., ПОРІШИ́ТИ розм., УКІНЧИ́ТИ діал.; ВИ́КІНЧИТИ (обробивши, відшліфувавши). — Недок. Словник синонімів української мови докінчити — ДОКІНЧИ́ТИ див. докі́нчувати. Словник української мови в 11 томах докінчити — Докінчити см. докінчувати. Словник української мови Грінченка