Значення в інших словниках
-
заселений —
[заселеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
заселений —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до заселити. 2》 у знач. прикм. Який має населення; населений.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
заселений —
засе́лений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
заселений —
ЗАСЕ́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до засели́ти. Головань займав дві кімнати в густо заселеній квартирі (Руд., Остання шабля, 1959, 72); Знайти коня в цих рідко заселених горах було нелегко (Гончар, І, 1954, 70). 2. у знач. прикм.
Словник української мови в 11 томах