Значення в інших словниках
-
конвульсійний —
конвульсі́йний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
конвульсійний —
-а, -е. 1》 Спричинюваний конвульсією, конвульсіями, який є конвульсією; судомний. || Який супроводиться конвульсією, корчами. 2》 перен. Напружений, поривчастий, різкий (про рух).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
конвульсійний —
КОНВУЛЬСІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Спричинюваний конвульсією, конвульсіями, який є конвульсією; судомний. Конвульсійне дрижання повік; * Образно. Білий серп розгулявся на дні Борисфена, Випливають підняті химери зелені, Конвульсійними пальцями дряпають плесо (П.
Словник української мови у 20 томах
-
конвульсійний —
КОНВУЛЬСІ́ЙНИЙ (спричинюваний конвульсіями), КОНВУЛЬСИ́ВНИЙ, СУДО́МНИЙ, СУ́ДОРОЖНИЙ. Вона конвульсійним рухом поклала на себе великий хрест (М. Коцюбинський); Настуся заграла "козачка".
Словник синонімів української мови
-
конвульсійний —
КОНВУЛЬСІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Спричинюваний конвульсією, конвульсіями, який є конвульсією; судомний. Конвульсійне дрижання повік; // Який супроводиться конвульсією, корчами. Щось встав зсередини у нього й конвульсійним сміхом вилітає крізь горло… (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах