Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

любесенько

Любе́сенько, присл.

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. любесенько — любе́сенько прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. любесенько — 1》 Присл. до любесенький. 2》 Те саме, що гарнесенько.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. любесенько — ЛЮБЕ́СЕНЬКО. 1. Присл. до любе́сенький. Зима була, і хуґа вила, Як звір скажений за вікном, А ми любесенько сиділи У теплій хатоньці рядком (Дніпрова Чайка); Тихесенько, любесенько Сидів [п'яний] біля входу, Любувався на природу І ясну погоду (П.  Словник української мови у 20 томах
  4. любесенько — ЛЮБЕ́СЕНЬКО. 1. Присл. до любе́сенький. Зима була, і хуга вила, Як звір скажений за вікном, А ми любесенько сиділи У теплій хатоньці рядком (Дн. Чайка, Тв., 1960, 340). 2. Те саме, що гарне́сенько. Ходить по хаті пан конотопський сотник, ..  Словник української мови в 11 томах
  5. любесенько — Любо нар. 1) Пріятно; хорошо; красиво. У людей діти — любо поглядіти. Ном. № 9204. Сияло сонце в небесах; а ні хмариночки, та тихо, та любо, як у раї. Шевч. 100. Любо й неньці, як дитина в честі. Ном. № 9226.  Словник української мови Грінченка