любесенько
ЛЮБЕ́СЕНЬКО.
1. Присл. до любе́сенький.
Зима була, і хуга вила, Як звір скажений за вікном, А ми любесенько сиділи У теплій хатоньці рядком (Дн. Чайка, Тв., 1960, 340).
2. Те саме, що гарне́сенько.
Ходить по хаті пан конотопський сотник, ..виголившись чистенько і чуб підстригши любесенько (Кв.-Осн., II, 1956, 213).
Словник української мови (СУМ-11)