Значення в інших словниках
-
метушливий —
метушли́вий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
метушливий —
(в поведінці) неспокійний, неврівноважений, поквапливий, з. потовкучий; (- подію) безладний, хаотичний.
Словник синонімів Караванського
-
метушливий —
див. жвавий
Словник синонімів Вусика
-
метушливий —
-а, -е. 1》 Який багато метушиться; схильний до метушні. || Який свідчить про відсутність спокою, врівноваженості; безладний, поквапливий. 2》 Сповнений метушні.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
метушливий —
МЕТУШЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який багато метушиться; схильний до метушні. Метушливі хлоп'ята, мов горобчики, зграйками зривалися з місця і з одчайдушним вереском перелітали на протилежний бік вулиці (С.
Словник української мови у 20 томах
-
метушливий —
МЕТУШЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який багато метушиться; схильний до метушні. Метушливі хлоп’ята, мов горобчики, зграйками зривалися з місця і з одчайдушним вереском перелітали на протилежний бік вулиці (Жур., Вечір..
Словник української мови в 11 томах